Український письменник, який свого часу працював директором заповідника «Хортиця», Костянтин Сушко розповів, в чому плюси обміління Каховського водосховища. Також він розказав, які унікальні знахідки виявляють на дні Дніпра, звідки пішла вода.
Про все це Костянтин Сушко написав на своїй сторінці у Фейсбуці, передає Nikopolnews.
Письменник, який мешкає у Запоріжжі, розповідає, що у результаті російських маніпуляцій на Каховській ГЕС значно понизився рівень води у штучному морі – від Хортиці й до самої ГЕС. По периметру Каховського «моря» подекуди берег віддалився на 10-20-30 і більше метрів.
Є такий рівень води у штучному водосховищі допустимим? Принаймні, його вистачає для ефективного судноплавства й повноцінної роботи водохолоджувачів на Запорізькій АЕС. Скільки я наголошував на різних рівнях: щоб припинити руйнування берегів по периметру «моря», треба знизити в ньому рівень води! Але ніхто не слухав… – пише Костянтин Сушко
За його словами, рівень води в Каховському морі якраз нині можна вважати оптимальним. Адже у безпеці опинились береги. А ще відкрився Клондайк для краєзнавчих та археологічних пошуків уздовж берегів.
Що знаходять на дні Дніпра
Спритні людці вже никають там із відповідними приладами… А штатні, професіональні дослідники? Не знаю. Відаю, лишень, що один краєзнавець біля одного села (адресу з відомих причин не називаю) тільки з однієї «експедиції», тривалістю у дві з половиною години, приніс жменю бронзових скіфських наконечнків стріл, кілька старовинних монет, наган часів першої світової війни, дві глиняні козацькі люльки, фрагмент щита… Про уламки кераміки, від доби бронзи й до ХІХ століття, уже не кажу, – каже Сушко
Щодо Хортиці, нині, за словами письменника, обриси її озер не впізнати. Відступили береги, повідкривалися миси, коси, острівці й напівострівці. По периметру крихітних водоймищ – товстелезні (до метра й більше) пні – залишки вікових верб.
Щось величне, незбориме й романтичне бачиться в оновлених плавневих пейзажах, – розповідає письменник
Обміління Каховського водосховища – чому це добре
Ось чому, на думку Костянтина Сушка, обміління Хортицьких водоймищ – благо для острова:
- Менше вештатимуться геть непідконтрольні нікому «каячники».
- Розширились природні угіддя для водоболотяних рослин.
- Збагатилася кормова база для водоплаваючих птахів.
- Розширились «мисливські угіддя» для чапель (сіра, біла, руда), бугайчиків, водяних курочок.
Тільки вчора, під час дощу, на озері Качачому, на косі, що виринула з води два місяці тому, помічено більше сорока білих чапель – (такого в озерах Острова не було ніколи)!!! Білі чаплі (найбільші із трьох видів) – рідкісні птахи, одні зимують у районі озера Чад (центральна Африка), інші залишаються вдома, біля незамерзаючих водойм, – розповідає Костянтин Сушко 12 березня.
Він додає, що ситуацію з рівнем води «у Каховці» слід тримати під контролем.
На знімках: на березі озера Осокорове, 11 березня 2023 року.
Довідка:
Костянтин Іванович Сушко —український письменник-прозаїк, публіцист і журналіст, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, лауреат премії імені І.Франка.
Із 1972-го — на журналістській роботі. Працював кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу газети «Комсомолець Запоріжжя», редактором багатотиражної газети «Днепростроевец». 1989 року започаткував першу в області профспілкову газету «Выбор». 1992—1999 — головний редактор газети «Запорозька Січ». 1999—2005 — на творчих хлібах. З березня 2005 року по жовтень 2007-го — генеральний директор Національного заповідника «Хортиця». За директорства К.Сушка на Хортиці зведено історико-культурний комплекс “Запорозька Січ”, за його ініціативою обладнано туристично-меморіальний маршрут “Тарасова Стежка” (1843 року на Хортиці побував Тарас Шевченко), меморіально-туристичні комплекси “Протовче”, “Скіфський стан”, розпочато берегоукріплювальні роботи, отримано Державного акта на право розпоряджатися усією землею Хортиці та прилеглими островами.
Друкувався в газетах «Червоний промінь», «Ленинское знамя», «Комсомолець Запоріжжя», «Индустриальное Запорожье», «Запорізька правда», «Молодь України», «Комсомольское знамя», «Комсомольская правда», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Сільські вісті», «Известия», «Україна молода», «Слово Просвіти», «Літературна Україна»; в журналах «Вітчизна», «Україна», «Ранок», «Наука і суспільство», «Рідна природа», «Хортиця», «Свята справа», «Журналіст України», «Журналист», «Вокруг света»…
Автор книжок
- «Міраж» (1978),
- «Заповедное Запорожье» (1981),
- «Все могло быть иначе” (1984),
- “Наедине с Хортицей” (1986),
- «В степи заповедной» (1988),
- «По Хортице» (1989),
- «Поздняя тропа» (1989),
- «Час сподівань» (1992),
- «Вітер — на крила» (1994),
- «Хортица открывает тайны» (1999),
- «Острів Хортиця» (2001),
- «Двоє серед тиші» (2002),
- «Тени забытых городов» (2003),
- «Стежка на Хортиці» (2004),
- «Я вибираю Хортицю» (2004),
- «Віщий Степ» (2004),
- «Дев’ять молитов у серпні» (2006),
- «Наодинці з Хортицею» (2007),
- «Зелений Мій Дім» (2008),
- «Бентежна Хортиця» (2008),
- «Князь Дмитро Вишневецький та інше…» (2009),
- «Інспектор Хорс» (2010),
- «Ойкумена» (2011),
- «Хортиця — Острів Святилищ» (2013),
- «У згонах» (2014),
- «Закодований час» (2014),
- “трансМІСІЯ СЛОВА” (2016),
- “Заворожений острів” (2016),
- “Лови на Слові” (2017),
- “Terra grata — Земля бажана” (2017),
- “Людина й Острів” (2018),
- “Звідкіль на Хортиці дуби?” (2020),
- “Якби ж! / Отож…” (2021),
- “Тільки б не вмирала Бабина…” (2021),
- “Єдиная зброя”,
- “Дев’ять сходинок до світла”
Ще новини з цієї теми:
