Переселенка з Енергодара, яка знайшла прихисток у Чернігові, розповіла про свою роботу на вже окупованій ЗАЕС, про виїзд із захопленого міста, про життя сьогодні і про бажання та мрії. Сюжет про Ольгу Шульгу підготували чернігівські журналісти, передає Nikopolnews.
Зазначається, що Ольга пече хліб, в’яже шкарпетки, шапки, балаклави, плете маскувальні сітки, бере участь у благодійних ярмарках, допомагаючи військовим та жителям деокуповних територій. А ще – мріє швидше повернутись додому.
Раніше жінка працювала на Запорізькій атомній електростанції та жила в Енергодарі.
Там уже була влада рашистів. Все під автоматами, їх повно по станції було. Ще до літа того року можна було якось працювати, а потім ставало все важче і важче. Навіть серед робочого дня були прильоти по станції від них. Якби залякати персонал, — розповіла Ольга Шульга
Вона пригадала, що 1 вересня минулого року окупанти почали обстрілювати саме місто. Саме тоді Ольга з родиною вирішили їхати з Енергодара. Спочатку вони переїхали до Хмельницького. Але з житлом там виявилось дуже складно – за квартиру треба було віддати близько 15 тис. грн., яких родина на той час не мала. Тому вирішили приїхати до Чернігова, де живе тітка Ольги.
Коли вже переїхали – побачили перший прапор український вже біля Запоріжжя, то як то кажуть – видихнули і стало легше. А на окупованій території ти себе почував як десь в якійсь закритій зоні, де не можна було нічого ні зайвого сказати на вулиці, тільки ти міг вільно спілкуватися у своїй квартирі, де тебе ніхто не чує, щоб за тебе нічого не доклали зайвого про твої проукраїнські думки, — ділиться подробицями життя в окупації Ольга Шульга
Від початку цього року ситуація в Енергодарі стала ще гіршою. Аби виїхати з окупованого міста, треба долати велику відстань. Тепер маршрут на вільну територію пролягає через Колотилівку або ж через Європу, і доводиться платити в середньому 500 доларів з однієї людини. Українських грошей і товарів в місті вже немає.
Хто залишився там – це не є люди, які зрадили Україну. В них свої на те причини. Можливо, батьки старенькі, які не можуть виїхати; немає транспорту свого. На своєму транспорті це легше зробити. Або немає грошей, щоб заплатити, — пояснює Ольга
Переселенка з Енергодара про роботу на окупованій ЗАЕС і про свій переїзд: відео
Ще новини Енергодара: Енергодар і ЗАЕС не готували до нападу росіян – міський голова
