[:ru]Ветеран из Беларуси поделился воспоминаниями о никопольчанине Викторе Усове[:ua]Ветеран з Білорусі поділився спогадами про нікопольця – Віктора Усова[:]

К числу тех, кто первым вступил в бой с противником, была 3-я пограничная застава Августовского пограничного отряда под командованием лейтенанта Виктора Михайловича Усова.

В 3 часа 20 минут 22 июня 1941 года заставу потряс сильный взрыв, посыпались стекла из окон. Вокруг заставы и первой траншеи поднимались фонтаны земли от разрывов снарядов и мин. По команде начальника заставы пограничники заняли места в траншеях и приготовились к обороне. Бессмертный воинский подвиг совершил личный состав 3-й заставы под руководством лейтенанта Виктора Усова. И поныне о трагедии напоминают отметины пуль и осколков на поблекших от времени кирпичах старой конюшни, где когда-то стоял боевой конь лейтенанта Усова. Почти исчезла под новыми посадками главная траншея, исковерканная в тот последний, тяжкий час гусеницами немецких танков.

По результатам раскопок и опросов местных жителей, по инициативе писателя Павла Федорова, была создана комиссия, которая составила акт. В нем отмечалось, что личный состав пограничной заставы под командованием лейтенанта Усова и политрука Шарипова в 4 часа 22 июня 1941 года вступил в бой с батальоном немецко-фашистской пехоты, усиленными танками и минометами. Оборона заставы была круговой, организованной и стойкой. Подтверждением этому служит наличие вокруг заставы окопов и траншей, из которых пограничники вели бой. При раскопках траншей и ячеек было обнаружено большое количество пустых деревянных ящиков из-под патронов и гранат, вокруг лежало множество стреляных гильз.

По показаниям местных жителей и дочери политрука заставы Ольги Шариповой, бой пограничников с немецко-фашистскими захватчиками длился с 4 часов утра до 12 часов дня 22 июня 1941 года.

Бой был ожесточенным. Фашисты, несмотря на большое численное превосходство, не смогли сходу сломить упорное сопротивление пограничников и вынуждены были применить минометы, артиллерию и танки.

Пограничники дрались до последнего. Подступы к заставе были устланы вражескими телами. Командование погранзаставы руководило боем до последних минут. Начальник заставы лейтенант Усов был на командном пункте в 10-15 метрах от казармы, где и были найдены останки его тела со снайперской винтовкой в руках. В момент перезарядки винтовки он был сражен пулей врага.

Извлеченные при раскопках траншей останки павших в бою при защите государственной границы пограничников, в том числе начальника заставы лейтенанта Усова, 28 июля 1952 года захоронены в братской могиле на территории заставы с отданием всех воинских почестей.

Отмечая факт героической борьбы личного состава заставы с немецкими оккупантами, комиссия обратилась с ходатайством о присвоении заставе гродненского погранотряда имени лейтенанта Виктора Усова.

В 1958 году советское правительство присвоило 1-й пограничной заставе Гродненского пограничного отряда имя лейтенанта Виктора Усова и 22 июня 1958 года под залпы воинского салюта состоялось торжественное открытие именной заставы.

В мае 1965 года в честь 20-летия Победы над фашистской Германией Указом Президиума Верховного Совета СССР лейтенанту Виктору Михайловичу Усову присвоено посмертно звание Героя Советского Союза.

Решением местных органов власти именем Виктора Усова названы улицы в  городах Гродно, Никополе (Украина) – Родине героя, деревня вблизи заставы, средняя школа №3 Гродно, где создан музей, посвященный героическому подвигу воинов пограничной заставы и ее начальнику Виктору Усову.

Ежегодно в Гродно проводятся международные соревнования по боксу памяти Виктора Усова.

Следует отметить смелый, патриотический поступок жителей городского поселка Сопоцкин Франтишка и Осипа Августиновичей, которые в условиях фашистской оккупации, рискуя своей  жизнью, спасли дочь политрука заставы – Ольгу Шарипову. Правительство  высоко оценило их подвиг, наградив медалью «За отличие в охране государственной границы СССР».

Время неумолимо движется вперед, но никогда не поблекнут подвиги героев – им суждено вечно жить в сердцах благодарных потомков.

Мне посчастливилось встречаться со старшим братом Виктора, Николаем Усовым, участником Великой Отечественной войны и писателем Павлом Федоровым, автором книги «В Августовских лесах», который описал подвиг заставы под командованием Виктора Усова, – подытожил свой рассказ белорусский ветеран.

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Старий Нікополь: вулиці Микитинська і Отаманська – екскурсія в минуле (фото)[:ua]Ветеран Другої Світової війни Григорій Обелевський розповів про подвиг нікопольця – лейтенанта Віктора Усова. Його спогади опубліковані на сайті Гродзенская прауда, передає Nikopolnews і пропонує вашій увазі матеріал про нашого земляка.

До числа тих, хто першим вступив у бій з супротивником, була 3-я прикордонна застава Серпневого прикордонного загону під командуванням лейтенанта Віктора Михайловича Усова.

О 3 годині 20 хвилин 22 червня 1941 року заставу потряс сильний вибух, посипалися шибки. Навколо застави і першої траншеї піднімалися фонтани землі від розривів снарядів і мін. По команді начальника застави прикордонники зайняли місця в траншеях і приготувалися до оборони. Безсмертний військовий подвиг здійснив особовий склад 3-ї застави під керівництвом лейтенанта Віктора Усова. І понині про трагедію нагадують відмітини куль і осколків на поблекших від часу цеглинах старої стайні, де колись стояв бойовий кінь лейтенанта Усова. Майже зникла під новими посадками головна траншея, понівечена в ту останню, тяжку годину гусеницями німецьких танків.

За результатами розкопок і опитувань місцевих жителів, проведених за ініціативою письменника Павла Федорова, була створена комісія, яка склала акт. В ньому зазначалося, що особовий склад прикордонної застави під командуванням лейтенанта Усова та політрука Шаріпова о 4 годині 22 червня 1941 року вступив у бій з батальйоном німецько-фашистської піхоти, посилених танками і мінометами. Оборона застави була круговою, організованою і стійкою. Підтвердженням цьому служить наявність навколо застави окопів і траншей, з яких прикордонники вели бій. При розкопках траншей і осередків було виявлено велику кількість порожніх дерев’яних ящиків з-під патронів і гранат, довкола лежало безліч стріляних гільз.

За свідченнями місцевих жителів і дочки політрука застави Ольги Шаріпової, бій прикордонників з німецько-фашистськими загарбниками тривав з 4 години ранку до 12 години дня 22 червня 1941 року.

Бій був запеклим. Фашисти, незважаючи на велику чисельну перевагу, не змогли сходу зламати запеклий опір прикордонників і змушені були застосувати міномети, артилерію і танки.

Прикордонники билися до останнього. Підступи до застави були вистелені ворожими тілами. Командування прикордонної застави керувало боєм до останніх хвилин. Начальник застави лейтенант Усов був на командному пункті в 10-15 метрах від казарми, де і були знайдені останки його тіла зі снайперською гвинтівкою в руках. В момент перезарядження гвинтівки він був убитий кулею ворога.

Отримані при розкопках траншей останки полеглих у бою при захисті державного кордону прикордонників, у тому числі начальника застави лейтенанта Усова, 28 липня 1952 року поховані в братській могилі на території застави з відданням всіх військових почестей.

Відзначаючи факт героїчної боротьби особового складу застави з німецькими окупантами, комісія звернулася з клопотанням про присвоєння заставі гродненського прикордонного загону імені лейтенанта Віктора Усова.

В 1958 році радянський уряд присвоїв 1-й прикордонній заставі Гродненського прикордонного загону ім’я лейтенанта Віктора Усова і 22 червня 1958 року під залпи військового салюту відбулося урочисте відкриття іменної застави.

У травні 1965 року на честь 20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною Указом Президії Верховної Ради СРСР лейтенанту Віктору Михайловичу Усову присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу.

Рішенням місцевих органів влади ім’ям Віктора Усова названі вулиці в містах Гродно, Нікополі (Україна) – Батьківщині героя, село поблизу застави, середня школа №3 Гродно, де створено музей, присвячений героїчному подвигу воїнів прикордонної застави і її начальнику Віктору Усову.

Щорічно в Гродно проводяться міжнародні змагання з боксу пам’яті Віктора Усова.

Слід відзначити сміливий, патріотичний вчинок жителів селища міського типу Сопоцкин Франтішка і Осипа Августиновичей, які в умовах фашистської окупації, ризикуючи своїм життям, врятували дочку політрука застави – Ольгу Шаріпову. Уряд високо оцінив їх подвиг, нагородивши медаллю «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР».

Час невблаганно рухається вперед, але ніколи не зітруться подвиги героїв – їм судилося вічно жити в серцях вдячних нащадків.

Мені пощастило зустрічатися зі старшим братом Віктора, Миколою Усовим, учасником Великої Вітчизняної війни і письменником Павлом Федоровим, автором книги «В Серпневих лісах», який описав подвиг застави під командуванням Віктора Усова, – підсумував свою розповідь білоруський ветеран.

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Старий Нікополь: вулиці Микитинська і Отаманська – екскурсія в минуле (фото)

 [:]