Вбиті росією мешканці Нікопольщини. Захисник з Нікополя Олексій Якубенко загинув 9 травня 2025 року. Тож сьогодні перші роковини його смерті, і ми вшановуємо пам’ять Героя!
Під час загальнонаціональної хвилини мовчання, о дев’ятій годині ранку, Nikopolnews розповідає про полеглих на фронті чи померлих через війну військових з Нікопольщини, а також про вбитих цивільних у Нікополі і районі. Ми не повинні забути жодного імені… Маємо берегти пам’ять про кожне обірване росіянами ЖИТТЯ.
Вбиті росією мешканці Нікопольщини: Олексій Якубенко
Нікополець, молодший сержант А7038 Якубенко Олексій Сергійович, 05.06.1986 р.н., героїчно загинув 9 травня 2025 року, мужньо виконуючи обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Олексія пригадують розумним, спокійним, виваженим, патріотичним – таким він був з ранньої юності.
Олексій на фото справа
Такі люди – честь і совість своєї землі. А ще – це неймовірне світло і добро поєднані зі спокійною впевненістю – кажуть про Олексія знайомі
В мирному житті чоловік працював на АТ “Нікопольський завод феросплавів” слюсарем-ремонтником ЦВФ.
Він запам’ятався колегам як щирий, світлий і відданий своїй справі працівник. Його почуття гумору вирізняло Олексія серед інших. Він умів об’єднувати людей навколо спільної справи, заряджати енергією та оптимізмом.
Він був не просто працівником – він став частиною нашої заводської родини, – кажуть колеги
Олексій був добре знаною і шанованою людиною в Нікополі. Справжній патріот, активний громадянин і небайдужа людина – він завжди знаходився там, де потрібна допомога, добре слово чи рішучий вчинок. Його серце щиро боліло за рідне місто, за Україну, за справедливість і майбутнє. Він жив із відчуттям обов’язку і не терпів байдужості.
Мав активну громадянську позицію, його часто можна було побачити на різноманітних патріотичних заходах. Молодий, красивий, усміхнений хлопець у вишиванці… Таким запам’ятався тим, хто його знав.
Послідовний у своєму патріотизмі, одним із перших заговорив українською в тотально тоді російськомовному місті.
Попри те, що мав законне право не йти на війну, Олексій свідомо обрав шлях захисника. Наприкінці 2023 року він приєднався до 128-ї окремої бригади територіальної оборони, бо хотів дивитися у вічі своїм дітям із гідністю і честю. Рішуче нищив ворога за зранений Нікополь…
Півтора року він воював у степах Донеччини на межі з Дніпропетровською областю. Коли його перевели до всієї бригади на Запорізький напрямок, він вирішив повернутися до тієї ділянки фронту, яку знав ідеально, і перевівся до іншої бригади. Хоча у 128 міг піти на підвищення і у своєму підрозділі, і перейти на роботу психолога у ЦВС бригади.
Його стихією стали FPV-дрони. Він мав до цього природний хист і був одним з найрезультативніших операторів.
Олексій Якубенко служив першим пілотом екіпажу ударних і розвідувальних дронів, РУБпАК 110 ОБрТРО.
Олексій і на війні був медійною особою – брав участь у національних телепроєктах як ініціатор зборів коштів на плати дистанційного підриву вибухівки для дронів. Підсилюючи спроможність нашого війська, Олексій був воїном не лише на передовій, а й на інформаційному та технічному фронті. Він умів не просто воювати – він мислив стратегічно, діяв ініціативно, поширював правду, надихав інших і шукав можливості зробити більше для Перемоги.
Він щось постійно знімав на відео, монтував, фотографував. Хлопці називали його за це режисером.
У Нікополі під час коротких і не частих відпусток, Олексій старався допомогти старенькій матері, адже був єдиною опорою для сімʼї.
«Будучи багатогранною людиною, мав відмінний смак у музиці та літературі, захоплювався фото-зйомкою. В компанії з ним, час летів непомітно. Льоху любили всі. Брате, памʼять про твій шлях і подвиг, житиме з нами завжди», – кажуть друзі
“Ще один день, ще одна ніч” – написав Олексій на останньому сторіс у інстаграмі, а потім додав своє фото на світанку.
Олексій Якубенко загинув під час виконання бойового завдання 9 травня 2025 року на Запорізькому напрямку, не доживши менше місяця до свого 39-річчя…
Він дуже любив своїх дітей і мріяв про скорішу зустріч із ними. Але не судилося…
16 травня 2025 року громада Нікополя провела в останню путь молодшого сержанта військової частини А7038, Олексія Сергійовича Якубенка.
Вшанувати його пам’ять в той день прийшли рідні, друзі, бойові побратими, представники міської влади та небайдужі мешканці міста.
У Захисника залишилась мати, донька, син та сестра.
Вічна і світла пам’ять Герою! Щирі співчуття рідним і близьким!
Інші імена в нашому Меморіалі – ТУТ
Увага! Якщо ви можете і хочете розповісти більше про Олексія Якубенка, або про інших полеглих Героїв з Нікопольського району, або ж вбитих на Нікопольщині цивільних, пишіть нам на пошту nikopol.net@ukr.net. Допоможіть зберегти пам’ять!
Вже зібрані нами історії життя та смерті полеглих Захисників – ТУТ
Інформація про всіх загиблих Героїв з Нікопольщини, яку нам вдалося знайти – ТУТ
Матеріали про вбитих цивільних мешканців – ТУТ
Наш Телеграм – там усі новини Нікополя і району. Підписуйтесь!
