Волонтерка з Нікопольщини Лілія Лях розповіла про свою колекцію жовто-блакитних стягів. Про це пишуть журналісти сайту «Суспільне Дніпро», передає Nikopolnews.
З початку війни Лілія волонтерить. У лютому 2022 року з рідними та однодумцями почала виготовляли бронежилети.
«Нас багато, хто знав, друзі з-за кордону. Мені вдалося логістику вибудувати. Закупила в Стамбулі тканину – Оксфорд 1200, почали відшив плитоносок. Ми виготовили 330 броників. Я інколи і сама їжджу в Польщу, ганяю автівки, шукаю. Збираємо, ремонтуємо, фарбуємо. Дуже велика кількість людей залучено», каже Лілія
Допомогу жінка надсилає, зокрема, і військовим на Запорізький напрямок:
«Ми передаємо на медроту, Запорізький напрямок, ящик серветок, медикаменти. Диклофенак, парацетамол, перев’язка вітаміни», розповідає волонтерка
Аби віддячити — військові почали підписувати та надсилати Лілії жовто-блакитні стяги та прапори своїх підрозділів. Частину з яких волонтерка подарувала благодійникам за кордон:
«Більше десятка роздали за кордон, до нас з Англії приїжджали, з Британії, з Уельсу, Польщі. Ми передаємо підписані прапори. Коли нам дають два прапори однаково розписані, привозять тоді ми двійника віддаємо. Зараз ми вже припинили віддавати те, що в одному екземплярі»
Волонтерка з Нікопольщини розповіла про свою колекцію жовто-блакитних стягів
Лілія Лях
Лілія Лях розповідає, що кожен прапор в її колекції має свою історію. Втім, є один — найдорожчий. Разом із ним двоє її синів обороняли Бахмут. Тримаючи його в руках, пересуватися вулицями майже повністю окупованого міста.
«Цей прапор був в центрі Бахмута. Тут останній підпис мого сина. Цей прапор лежав на домовині мого сина, зверху. І хлопці забрали туди ж у Бахмут, розписали і нам повернули», — розповідає жінка.
Сини Лілії — старший Максим та молодший Іван стали на захист країни у квітні 2022 року. На бойові позиції потрапили 4 травня, а рівно за рік Максим загинув від кулі снайпера.
«Врятувавши молодшого, отримав поранення старший. Були вуличні бої, це був центр Бахмута. Хоча вони були навчені, вони навчались на ПЗРК, “Ігла”, “Стінгер”. Вони були оператори ПЗРК, вони були на пушці, але їх кинули, як піхоту. Він зробив професійно. Він йому зробив дуже складну трахеостому. Молодший сидів 9 годин без знеболювального», — розповідає Лілія Лях
Нині молодший Іван проходить реабілітацію після поранення та допомагає іншим захисникам разом із матір’ю у волонтерському центрі, котрий завішений українськими прапорами.
«Український прапор для мене — це дух український, це незламна нація, це сильна нація. Український прапор асоціюється, зараз він популярний у всьому світі, тому що таких сильних і незламних людей, як в нас, немає», говорить жінка
- Ще новини Нікополя: «Більшість кажуть, що не збираються їхати з міста»: Нікополь відвідали журналісти і поспілкувалися з мешканцями
- Читайте також: На Вінниччині вирощують яблука з патріотичними написами (фото)
