[:ru]ФОТО: Парк Металлургов в Никополе – волнительный привет из прошлого[:ua]ФОТО: Парк Металургів у Нікополі – хвилюючий привіт з минулого[:]

Этот парк у многих никопольчан ассоциируется с молодостью или детством. Четыре десятка лет назад вокруг него расстраивались новые микрорайоны. Квартиры здесь давали молодым семьям трубников. И любимым местом отдыха родителей с детьми в любое время года был именно парк Металлургов. Зимой катали детвору на санках по заснеженным тропинкам. Осенью собирали листья, каштаны, желуди. А весной и летом – устраивали пикники большими компаниями. Сюда водили на прогулки малышей из окрестных детских садиков. В теплое же время года никопольчане со всех районов города приезжали в парк на аттракционы.

И вот сегодня, спустя 40, 30 лет, ты бредешь по его аллеям, и пряный запах влажной листвы метко бьет прямо в самую точку. Внутри подымается тяжелая теплая волна и рвется наружу. И ты словно переносишься туда – на много лет назад в прошлое.

Сегодня парк, конечно, уже не тот. Без внимания человека «поизносился», устал. Но, с другой стороны – не превратился в «пластико-газонно-пафосное» место. Сохранил естественность. К счастью.

Гулять здесь можно часами. Практически наедине со своими мыслями и природой. Дышать. Вспоминать. Мечтать.

Особенно осенью.

Особенно в предвечерние часы.

Без внимания человека парк поизносился

Со всего города сюда приезжали на аттракционы

Эта урна – еще с “тех” времен

Знакомые с детства аллеи…

Увядающая красота

Молодости ни по чем холода

Красиво

А бабушка-вахтерша на своем посту

Осень дарит уникальные кадры

Асфальт давно потрескался. Но на это не обращаешь внимания… Когда красивая осень вокруг

И немного прозы жизни:

И немного прозы жизни

Металлический столб очень опасно покосился

А это кому-то, видимо, было скучно. Мы увидели аж четыре перевернутых урны. Зачем???

Выходишь из парка, и вся романтика мигом улетучивается, испугавшись таких картин:

Но хорошего в жизни все равно больше! Вот этой собаке, например, очень повезло с хорошими людьми

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Жуткая красота «заброшки» Никополя – словно упрек (фото)

Угасающая старая часть: история одного дома в Никополе (фото)

Никопольчанин Герман Савченко, суперрандоннер: «Мечтаю взять Париж»[:ua]Фото парку Металургів в Нікополі не передають, звичайно, і сотої частки його атмосфери «в живу». Ні його гостинною просторості. Ні запаху, ні звуків. Ні сині неба над ним. Ні його тихої печалі. Але ми спробуємо…

Цей парк у багатьох нікопольців асоціюється з молодістю чи дитинством. Чотири десятки років тому навколо нього робудовувались нові мікрорайони. Квартири тут давали молодим сім’ям трубніков. І улюбленим місцем відпочинку батьків з дітьми у будь-яку пору року був саме парк Металургів. Взимку катали дітвору на санчатах по засніжених стежках. Восени збирали різнокольорове листя, каштани, жолуді. А навесні і влітку – влаштовували пікніки великими компаніями. Сюди водили на прогулянки малюків з навколишніх дитячих садків. В теплий же час року нікопольці з усіх районів міста приїжджали в парк на атракціони.

І ось сьогодні, через 40, 30 років, ти бредеш його алеями, і пряний запах вологого листя влучно б’є прямо в самісіньку точку. Всередині піднімається важка тепла хвиля і рветься назовні. І ти ніби переносишся туди – на багато років назад у минуле.

Сьогодні парк, звичайно, вже не той. Без уваги людини «зносився», втомився. Але, з іншого боку – не перетворився на «пластико-газонно-пафосне» місце. Зберіг природність. На щастя.

Гуляти тут можна годинами. Практично наодинці зі своїми думками і природою. Дихати. Згадувати. Мріяти.

Особливо восени.

Особливо в години передвечір’я.

Без уваги людини парк зносився

З усього міста сюди приїжджали на атракціони

Ця урна – ще з “тих” часів

Знайомі з дитинства алеї…

Зріла краса

Молодість не боїться холодів

Красиво

А бабуся-вахтерка на своєму посту

Осінь дарує унікальні кадри

Асфальт давно потріскався. Але на це не звертаєш уваги… Коли красива осінь навколо

І трохи прози життя

Металевий стовп дуже небезпечно покосився

А це кому-сь, мабуть, було нудно. Ми побачили аж чотири перевернуті урни. Навіщо???

Виходиш з парку, і вся романтика миттю випаровується, злякавшись таких картин:

Та хорошого в житті все одно більше! Ось цьому собаці, наприклад, дуже пощастило з хорошими людьми

До речі, нещодавно “NikopolNews” писав:

Моторошна краса «заброшкии» Нікополя – немов докір (фото)

Згасаюча стара частина: історія одного будинку в Нікополі (фото)

Нікополець Герман Савченко, суперрандоннер: «Мрію взяти Париж»

 [:]