Родина переселенців з 9-ма дітьми починає нове життя в Черкасах. Подарований їм великий будинок у Марганці понівечили обстрілами росіяни. Крім того, у рідному місті ворожі удари не припиняються. Тому повертатися додому вони не планують… Про багатодітну родину з Марганця підготував сюжет 5-й канал, передає Nikopolnews.
У дитячому будинку сімейного типу Андронових – 9 дітей. З них шестеро – з дитячих будинків та ще троє онуків, яких забрали на виховання після смерті старшого сина.
Крім дев’ятьох дітей, ще 11 Андронови вже виростили. Вони живуть окремо. З них кровно рідні – дві доньки. Але усі вважають себе родичами – хвалиться мати Ірина. Вона подовгу розповідає про кожного з них.
Перших двох дітей Андронови взяли 15 років тому після тривалих прохань меншої доньки. Згодом вирішили допомогти більшій кількості дітей вирости кращими людьми. У Марганці їм подарували великий дім, і родина взяла ще п’ятьох дітей на виховання.
Коли діти травмовані, коли вони піддавалися насильству, коли над ними просто знущалися, ось донька вона не принесла додому поїсти – їй було 5 років, об неї сигарети тушили, коли дітей садили на ланцюг як собак – не давали їсти, вони самостійно жили, вони добували собі їжу, вони дійсно тоді крали, зрозуміло, що тяжко цим дітям, – розповіла мати-вихователька дитячого будинку сімейного типу Ірина Андронова
Про життя у Марганці під час повномасштабної війни 13-річна донька Валерія згадує, що постійно було чутно вибухи.
А коли снаряд прилетів зовсім поруч, вирішили евакуюватися. Хоча спочатку не планували виїжджати.
А тепер не планують повертатися. Спробують побудувати життя з нуля у Черкасах.
Житло тут шукали довго – не могли знайти будинок, де вистачило б місця усім і грошей на його оренду. Врешті знайшли. Але, зізнаються, що винаймати – дуже дорого.
Але додому повертатися – не варіант.
Вони бояться цього жаху, це як квітка, вирвав – пересадив туди, вирвав – пересадив туди, поки адаптуються, їм складно на психологічному, фізичному рівні. Ми туди не повернемося, там пошкоджений дах, дощ і оце усе ллється додому, тому ми тут, ми сподіваємося, що ми їх реабілітуємо. Віримо в перемогу, тому переможемо всі разом, – каже мати-вихователька.
Нині окремих кімнат у дітей немає, не вистачає столів для навчання, тож доводиться почергово займатись. Голова родини каже: діти мріють про окремий простір для кожного, як було вдома. Тож родина мріє знайти житло, в якому могли б комфортно розміститися всі і без плати за оренду.
Андронови вирішили лишатися в Черкасах і після перемоги. А наближати її забажав менший син Дмитро – пішов учитися на військового. Уже склав присягу.
Подарований великий будинок у Марганці понівечив ворог: сюжет про родину переселенців
Ще новини Нікопольщини: «Здавав» переселенцям неіснуюче житло в Черкасах – як покарали шахрая з Покрова
