З початку повномасштабної війни область пережила вже 25 000 атак. Складною ситуація є на Нікопольщині і Синельниківщині.
Про це розповів очільник обласної ради Микола Лукашук і оприлюднив свої думки щодо завершення війни, передає Nikopolnews.
«Найімовірніший сценарій – це те, що ми маємо зараз. Війна на виснаження. Обидві сторони поступово витрачають ресурси, сили і терпіння. Люди живуть під обстрілами, мобілізацією, економічним тиском. Багатьом доводиться виїжджати або пристосовуватися до постійної небезпеки», йдеться у повідомленні.
На Нікопольщині і Синельниківщині ситуація є важкою
У прифронтових громадах Дніпропетровщини ситуація стає дедалі важчою. Росіяни б’ють по Нікополю, Марганцю. Гатять по селах від Новопавлівки до Межової. В окремих прифронтових громадах області уже оголошена евакуація.Ті, у кого є куди їхати, виїжджають.
За словами Миколи Лукашука, з Васильківки та Петропавлівки люди вже також потроху виїжджають. Люди в тривозі за майбутнє, не знають чи повернуться колись до дому. Виснажені, втомлені, розгублені. Вони втрачають те, що будували все життя. Від Покровки Синельниківського району ворог стоїть лише за 20 кілометрів.
Дніпропетровщина – одна з найбільш обстрілюваних областей України з 2022 року. за час повномасштабної війни пережила понад 25 тисяч атак: ракети, шахеди, артилерія, FPV дрони, авіаудари, міномети, РСЗВ, КАБи.Серед них – Іскандери, Калібри, Кинжали, Х-22, Х-101, а також навіть міжконтинентальний Орешнік.
«Наш регіон залишається одним із найактивніше атакованих через його промислову, логістичну та енергетичну інфраструктуру. Тому тиск на людей величезний. Фізичний, психологічний, економічний», пише Лукашук.
Сьогодні буденність прифронтових територій – постійна загроза обстрілів, загроза виїзду, життя з валізами напоготові. Це створює напругу не тільки там, а й в інших громадах області. Але у західних і центральних регіонах країни багато хто сприймає війну віддалено. Микола Лукашук каже, в такому сценарії найголовніше – витримати, зберегти сили, допомагати одне одному і не втрачати віру в перемогу та мир.
Сценарій заморозки фронту.
Варіант заморозки залишається реальним, але є дуже небезпечним для України. Заморозка – це не мир. Вона означає збереження наших територій під окупацією, де тривають репресії. Така пауза не вирішує проблему війни. Тому, що ризики нових воєнних дій залишаються», йдеться у повідомленін.
Слід розуміти, це не мирний договір, а лише припинення вогню без ратифікації в парламентах. Така заморозка може тривати роками чи десятиліттями. А може і в будь-який момент перерости у нову хвилю війни. Тому гарантії безпеки повинні діяти з першого дня припинення вогню.
Це відчуття «ні миру, ні війни». Країна не розвивається нормально. Немає впевненості у завтрашньому дні. Є загроза відсутності інвестицій. Економіка сильно підірвана війною, особливо у прифронтових районах. Люди втрачають перспективу повернення додому через невизначеність і постійне очікування нової ескалації.
«На мою думку, переговори про припинення війни можуть відбутися не раніше кінця весни 2026 року», пише Лукашук.
За оцінками аналітиків, Росія намагатиметься захопити весь Донбас і не погодиться на перемир’я, доки вважатиме можливим реалізувати свої ключові військові плани. Лише коли ці спроби зайдуть у глухий кут або супроводжуватимуться значними втратами, питання перемовин може стати реалістичним.
Згідно даних аналітиків ISW, у 2025 за кожен квадратний кілометр, який отримує рф, вона втрачає близько сотні військових.
«Це демонструє, наскільки дорогою для агресора є навіть мінімальна територіальна «перемога» та яку ціну окупації справді платить РФ», каже очільник обласної ради.
Микола Лукашук називає і третій сцерарій закінчення війни. Ноа його думку, можливий примус України до переговорів через зовнішній тиск, скорочення допомоги чи втому партнерів. В такому випадку є ризик втрати територій, слабких гарантій безпеки й нову хвилю політичної нестабільності. Варто пам’ятати, що кожна країна діє у своїх інтересах. Якщо пріоритети партнерів змінюються, підтримка може скорочуватись.
Четвертий сценарій
Четвертий сценарій – це повна поразка однієї зі сторін. Аналітики розглядають його як найменш імовірний, однак відкидати повністю не можна. Але це довго і не одразу.
«Ключове для нас те, що жоден із цих варіантів не є хорошим. На жаль, сьогодні хороших сценаріїв уже не залишилося. Ми повинні чесно оцінювати ризики. Наше завдання – підтримати людей, щоб за будь-якого сценарію вистояти», каже Микола Лукашук.
Попереду складна зима з ударами по енергетиці. Область готується: зміцнює енергетику, встановлю резервні джерела живлення для лікарень, сонячні панелі, облаштовуємо укриття для шкіл, допомагаємо громадам пережити цей період.
Яким би не був сценарій, головне – зберегти людей. Бо без людей не буде ні війська, ні економіки. Це життя родин, майбутнє дітей, перспектива повернення додому.
Що робити в цих умовах?
Зберігати раціональне мислення та психологічну стійкість. Підтримувати Сили оборони і свої сім’ї.
Розповів Микола Лукашук власні щодо гарантій безпеки. Поза дипломатичними словами й деклараціями про стурбованість, треба завжди памʼятати: найкращі гарантії – це наша сильна армія і власний оборонпром.
«Україна була, є і буде. Ми відбудуємо все зруйноване. Ми вистояли у 2022-му. Вистоїмо й тепер. І попри всі сценарії ми знаємо, що головний сценарій пишемо ми самі», додав Микола Лукашук.
Ще новини Дніпропетровщини: Атакував авто «швидкої» і поранив чоловіка: ворог гатив по Нікополю та району, а також Синельниківщині
