Січеславська

Як укріплена Дніпропетровщина і коли закінчиться війна: керівник центру тероборони Дніпра Геннадій Корбан

Як укріплена Дніпропетровщина і коли закінчиться війна: керівник центру тероборони Дніпра Геннадій Корбан

Керівник центру терроборони Дніпра Геннадій Корбан розповів як укріплена Дніпропетровщина, і що робиться для оборони зараз. Також він поділився своєю думкою, потрібно жителям тимчасово їхати з регіону і коли закінчиться війна. Про все це Корбан розповів під час інтерв’ю у програмі «Василівський острів» передає Nikopolnews.

Про укріплення Дніпропетровської області

– На сьогоднішній день всі кордони області укріплені досить потужно. На всіх кордонах області – передові частини терробороны та Збройних сил України. У цих частин є різне озброєння.

Більше того, ми починаємо потихеньку закріплюватися на рубежах, які знаходяться за 5-10-15 кілометрів від меж області. Це криворізький напрям (південь області) – у Херсонській області в деяких селах. І також закріпляємося за північ Запорізької області, яка поруч з ншими Синельниково і Павлоградом. Та частина прикриває місто Запоріжжя та східні кордони нашої області.

Чи спробують окупанти зайняти Дніпро

– Війська російської федерації змінили тактику. У них вже  немає завдання йти у великі міста.

Просто вони після Харкова і Києва розуміють, що це безперспективно. Тому їхнє завдання – взяти будь-яке місто в оточення, перерізати комунікації, взяти в заручники цивільне населення. Як це відбувається в оточеному Маріуполі.

Вони бомблять ці міста абсолютно некерованими 50 – і 100-кілограмовими бомбами, змушуючи страждати і гинути цивільне населення, яке за їхнім задумом повинно видавлювати українських військових. Вони влаштовують гуманітарну катастрофу, коли нема води, світла, їжі, неможливо вийти на вулицю.

Колись ми дивилися про подібне в кіно, коли фашисти бомбили міста такими ж некерованими бомбами, як це зараз роблять російські війська.

На сьогоднішній день я вважаю, що робити це в Дніпрі сенсу немає з тієї простої причини, що для цього як мінімум треба взяти місто в облогу, перерізати комунікації. А вони ще поки навіть не наблизилися впритул до рубежів нашої області.

Про Кривий Ріг і Вілкула

– Олександр Вілкул молодець. Він фактично є головою військової адміністрації Кривого Рогу. Він професіонал, він там окопавсь так, що просто фантастичні речі зробив. Він фактично утримує південь області. Я йому допомагаю і ми співпрацюємо. Якби там був якийсь ідіот, я думаю, що вже давно зайшли б у Кривий Ріг. Ті фортифікації та заходи, які він виконав у всій південній частині Дніпропетровської області, просто фантастичні. Ніде в країні такого немає.

Про озброєння

– Так, нам не продадуть сучасні зенітно-ракетні комплекси Patriot. Але якщо східні країни НАТО почнуть постачати нові системи протиракетної оборони (а вони це вже роблять), то країни Східної Європи з задоволенням нам продадуть З-300, інші комплекси. І треба у них купувати! Тому що коли ми просимо, це довгий процес. Легше дістати гроші, заплатити і отримати це.

Це війна, яку веде народ, веде держава. Сьогодні нашій державі допомагає весь світ. Америка і Європа дають великі гроші прямо в бюджет шляхом заміщення наших втрат. Треба ці гроші витрачати, купувати озброєння. Торгуватися, купувати, постачати і запускати. Це товари подвійного, військового призначення. Вони мають свою специфіку в укладанні контрактів, отримання сертифікатів тощо.

Про біженців

– Дніпропетровська область на сьогодні тримає три фронти. Південний фронт – Херсонська та Запорізька області на сьогодні окуповані, північний фронт – харківський напрямок, східний фронт – донецький напрям (ООС).

Ми не можемо тут просто сидіти, розслабитися і говорити: їдьте всі до нас. Ми теж є зоною ризику. Якщо схлопнется Дніпропетровська область і Дніпро, схлопнуться всі три фронти.

Дійсно, дуже багато переселенців приїжджають зараз з Донецької області в основному (з тієї частині, що не була окупована). Ми намагаємося транзитувати цих людей далі в центр України або західні регіони. Великий потік біженців з Харкова, але вони не залишаються тут, а воліють сідати до потяга і їхати далі. З півдня вже немає біженців. Південь окупований, ворог окопався там, фактично заблокував ці території. Людям з півдня, з Запорізької та Херсонської області вже нікуди бігти.

Чи треба евакуюватися з Дніпропетровської області

– Я залишаюсь у Дніпрі.  Мої батьки також тут. Я не можу їх покинути.

Але… Люди тікають від війни. Це нормально. Я до цього ставлюсь абсолютно толерантно. Більше того, я вважаю, що жінки, діти, люди похилого віку повинні бути евакуйовані із зони ризику. Інакше ми отримуватимемо такі гуманітарні катастрофи, такі трагедії, як у Чернігові та Маріуполі.

Я сиджу тут, але я не можу гарантувати людям, що такого не буде. Так, ми зробимо, щоб цього не було. Війна за 100 км. Але жінки, люди похилого віку, діти повинні їхати в евакуацію, як під час Другої світової війни. Люди сідали в потяги та їхали з місць, куди наближається ворог.

Я рекомендував би жінкам, дітям і літнім, поки є така можливість, є час, все-таки прийняти рішення та евакуюватися у безпечніші місця про всяк випадок. Хоча б на місяць-півтора, поки ми не зрозуміємо, чи зупиниться ця ситуація на якійсь точці, чи матиме продовження. Ми добре захищаємо область. Евакуаційні поїзди налагоджені, їздять. Можемо поставити до 10 потягів на день. Але ті люди, у кого залишаються маленькі діти, у кого люди похилого віку, повинні про це подумати прагматично.

Чим далі затягується війна, тим жорстокішим стає ворог. Якщо раніше до цивільного населення вони намагалися показати, що коректно ставляться, то сьогодні те, що відбувається на Київщині, це просто кошмар.

Спокійно абсолютно, без жодної паніки можна якийсь час перечекати в евакуації. Оскільки це було у всі війни, громадянське населення евакуювалося. Нехай залишаться чоловіки, військові, які можуть взяти зброю та захищати. Діти та жінки мають бути у безпечному місці.

Про втрати і руйнування

– Я думаю, що після перемоги у України буде достатньо коштів, щоб відновити і економіку, і будинки, і бізнес, і заводи, і відбудувати це наново. Я впевнений, що ми маємо отримати пристойну компенсацію з нашого ворога, і для цього вже достатньо заморожених засобів у світі, у тому числі золотовалютних резервів Російської Федерації (це вже під 500 млрд дол). За ці гроші можна відбудувати країну наново.

Оцінювати зараз збитки неможливо. Немає шкали оцінювання вартості всіх цих активів, які колись були активами, а сьогодні перетворилися на руїни. Це все треба відбудовувати наново. І навіть те, що вони не зруйнували, доведеться нам самим зруйнувати, щоб наново побудувати цю інфраструктуру.

Про те, як зберегти задовільний психічний стан під час війни

– Зараз такий час, коли ти відкриваєш будь-яку стрічку новин і стикаєшся з масою трагічних подій, які просто відбуваються з людьми, зі звичайними сім’ями киян, харуів’ян, мешканців Чернігова і Маріуполя… Це впливає на настрій і в певному сенсі на дух. Але кожен раз ти маєш сказати, що потрібно вижити в цій історії.

І ще є маса людей, яким теж потрібно вижити, за яких ти відповідаєш. Це дисциплінує та підштовхує до наступних кроків.

А що тішить особисто мене? Іноді розмовляю з дітьми, зі своїм малюком по телефону – це мене тішить. Мене тішить, що він у безпеці. Я цього не приховую.

Коли закінчиться війна

– Ця війна не буде короткою, як усім здавалося. Найгірший прогноз – нам треба буде триматися щонайменше до вересня місяця. В які стадії перейде ця війна – теж важко сказати. Це справді пояснюється циклом прийнятих санкцій та їх дії проти російської федерації. Цей цикл до вересня місяця, коли вони це не просто відчують, а коли їхня економіка почне колапсувати.

І коли оті всі 71% людей що підтримують дії путіна, реально зрозуміють, що перебували в ілюзії, що їх обманювали, що їхнє життя серйозно змінилося. І тоді вони будуть готові до якихось дій та звершень у своїй країні. Ще як мінімум 2 місяці росія доїдатиме ті контейнери, які були закуплені та їхали імпортом з усіма дефіцитними товарами.

На все потрібні гроші. Можна довго говорити про політику, довго говорити про війну, але за все треба платити саме грошима. Випуск ракет – це гроші. Випуск танків – це гроші. Надсилання людей на війну – це гроші.

Якщо ці гроші у тебе в країні не мають жодної вартості, якщо вони знецінилися, і ти за ці гроші не можеш купити рулон туалетного паперу чи кілограм цукру, то відповідно і люди втрачають мотивацію. А якщо люди втрачають мотивацію, вони розчаровуються у тому, кому вони безпросвітно вірили. Я вважаю, що санкції покажуть себе та спрацюють, коли кожен росіянин відчує це на собі.

Але це буде до вересня. А поки що путін буде з нами воювати. Нам потрібно набратися терпіння, витримки, мужності для того, щоб витримати достатньо часу.

Війна не закінчиться завтра, бо Путін прийшов нас вбити – голова Дніпро ОДА Резніченко

У Нікополі – черги бажаючих здати кров для ЗСУ і записатися до тероборони

Басейн, вивіз сміття, дефіцит ліків у Нікополі – Олександр Саюк розповів про життя міста під час війни

To Top