Науковці досліджують шкідливий осад, який утворився на дні Каховського водосховища, щоб зрозуміти наскільки він може бути небезпечними для здоров’я людей та природи і, щоб підібрати план відновлення довкілля.
Про це пише Рубрика, передає НСН.
У чому проблема?
Осушення Каховського водосховища може призвести до того, що шкідливі осади, які накопичувались на дні річок та водосховищ роками, після повного висихання берегів будуть розвіюватись вітром. Наскільки вони будуть небезпечними — поки що невідомо.
Наразі ситуація контролюється за допомогою громадської мережі моніторингу якості повітря “Ecocity”.
“На цей час ми не зафіксували на наших станціях значного підвищення запиленості наносів. Як я бачила на місцях, які ми відвідали, відкладення та мул все ще досить вологі. Але ми очікуємо, що пил (PM 10) збільшиться, коли осади висохнуть.
Проте ми вже зафіксували високі значення концентрації запаху (виміряно електронним носом), що дуже ймовірно пов’язане з цією катастрофою”, розповідає Марцела Черноцова, представниця чеської компанії “Арніка”.
Саме завдяки цій компанії в Україні існує система громадського моніторингу якості повітря “Ecocity”.
Представники “Арніки” вже не вперше приїжджають в Україну. Цього разу — щоб зафіксувати екологічні наслідки та почати розробляти план відновлення довкілля після російського теракту на Каховській ГЕС.
Що роблять науковці?
Марцела Черноцова разом з членами команди “Чисте повітря для України” приїхала до Дніпра та Запоріжжя, щоб зібрати зразки осаду з Дніпра та частини Каховської дамби (поблизу Запоріжжя) та взяти дві проби із вирв, утворених влученням С-300.
“Ми відвідали лише невелику ділянку в гирлі Каховської дамби, але навіть там враження були дуже емоційні — суміш смутку, гніву та розчарування. Це ніби в апокаліптичному фільмі, але це реальність. Нескінченні безмежні осушені території, куди не глянь. Майже як місячний пейзаж чи пустеля, але все одно вологий і брудний”, розповіла Марцела Черноцова.
Відібрані зразки будуть доставлені в Чехію в сертифіковану лабораторію “Dekonta”, де буде зроблений аналіз.
“Важко передбачити, що буде знайдено – особливо у відкладах у Дніпрі та Каховці. Буде проведено низку різних аналізів на вміст ртуті, важких металів, нафтових вуглеводнів, поліциклічних ароматичних вуглеводнів, хлорорганічних пестицидів, поліхлорованого біфенілу, ціанідів.
Ми використовуватимемо стандартні тести, такі як газова та рідинна хроматографія або спектрометрія, і порівняємо результати з обмеженнями ЄС та оцінимо потенційні ризики для здоров’я людини”, розповідає Марцела Черноцова.
На основі результатів аналізу природоохоронці планують створити рекомендації щодо управління ділянками та можливого відновлення. Ця програма буде направлена на відновлення довкілля Дніпропетровщини.
“Це пілотна діяльність більшого проєкту, який знаходиться на стадії підготовки, і який буде зосереджений на інвентаризації забруднених територій у Дніпропетровській області”, пояснила Марцела.
НПП “Кам’янська Січ” вже намагаються запобігти пересиханню дна
Національний природний парк “Кам’янська Січ”, який розмістився в Херсонській області вздовж берега колишнього Каховського водосховища, уже почав боротись із пересиханням оголеного дна.
“Хоч ми й наймолодший парк, але в нас найбільш потужний науковий відділ. Ми маємо сімох професорів, і ми розробили проєкт. Всі з нами погодились, і ОВА, і Міндовкілля, і Кабмін. Це проєкт, за яким ми однорічними рослинами будемо засівати територію, яка обміліла”, розповів “Рубриці” директор НПП “Кам’янська Січ” Сергій Скорик.
Це дозволить вирішити одразу три проблеми: запобігти ерозії ґрунтів, зберегти вологу та не дати вітру підіймати небезпечний пил. Оголене дно водосховища природоохоронці засіяли однорічними рослинами. Сергій Скорик називає це “нашим футбольним полем” — паростки вже мають 5-7 сантиметрів висоти.
“Усі працівники протягом 7 днів виходили в поле та збирали насіння однорічних рослин: вони швидко проростають, і можна спостерігати, що буде на дні на наступний рік. Можливо, це буде інший проєкт, а можливо, повторимо цей”, каже Скорик.
Єдина проблема лише в тому, що реалізувати проєкт Нацпарк має змогу лише на території установи — це лише невелика частина оголеного дна водосховища. До того ж, частина дна знаходиться в “сірій зоні”.
Проте в парку сподіваються, що проєкт буде взятий за основу іншими природно-заповідними фондами та громадами.
Ще новини України: Офіційно: Каховського водосховища більше не існує – що залишилося від водойми і на що вона перетвориться
